Саме цими словами найкраще можна описати музичну феєрію, яка відбулась 19 травня на сцені PicassoJazzHall. Найкращий джазовий вокаліст США Dwight Trible, найкращий піаніст Нью-Йорка Joel Holmes, один із найкращих джазових барабанщиків України Ігор Гнидин, талановитий джазовий гітарист Євгеній Пугачов і майстер контрабасу Андрій Арнаутов- такий зірковий склад не міг не вразити кожного, хто побував на цьому концерті. А захоплюватись було чим-це справді висока майстерність кожного із музикантів, експресія, енергія і… надзвичайно сильний вокал Дуайта. Схоже, що він зумів оволодіти найтоншими струнами свого голосу і передав це публіці, яка буквально захоплено зустрічала кожну композицію шаленими оплесками. Його якість виконання пісень, його здатність з низької ноти легко витягнути високу просто стали найбільшим щастям вечора. Цей вокал можна слухати і насолоджуватись дуже довго, і це точно не набридне.
Та виділити лише Дуайта було б
цілком несправедливо. Адже кожен з музикантів грав на високому і якісному
рівні. Головна партія час від часу переходила то до барабанщика, то до піаніста
чи контрабасиста або гітариста. Запевню, що з цим завданням- вести за собою
джазовий колектив, кожен справився на відмінно.
Цікавим є той факт, що до
вчорашнього концерту усі музиканти раніше не грали разом, лише провели
саунд-чек перед виступом. Тому рівень імпровізації був якнайвищий. Вразило те,
як органічно музиканти з різних країн і міст поєднались у такому сильному джазовому
квінтеті. Вони легко «ловили» ту хвилю і
той настрій, який задавав вокаліст чи барабанщик, контрабасист, піаніст.
Цей концерт нагадав мені море-
бурхливе і водночас спокійне. Як день у день хвилі то піднімаються, то настає
штиль, так і цей виступ- то набирав сили, енергії ( про шалені партії
барабанщика Ігоря Гнидина можна лише
згадувати з захопленням), то повільно спадав і ставав ліричним ( Joel Holmes –віртуоз піаніно ). Якщо ж кількома
словами описати цей концерт, то це було неймовірно
шикарно і неповторно. Тут насправді текст зайвий, адже це потрібно просто
побачити/почути/відчути.
Чи не найкраща фраза вечора, сказана
Дуайтом : «Thank you for letting me be myself (Дякую, що дозволили мені бути
собою).»
Цілком очікувано, що музиканти не
могли просто так покинути сцену, тому двічі вийшли на біс. Загалом пролунало
близько 12 композицій.
«Don’t explain»,- співав Дуайт,а й справді, що тут
ще пояснювати?....
Photo HERE
And THERE
