Своє знайомство з театром я почала досить таки недавно, тому ця публікація навіть не претендує на рецензію, хіба що якийсь відгук, враження. Стати театральним критиком мені, мабуть, не суджено, але ходити на вистави я люблю і отримую від цього справжнє задоволення.
Це спектакль, який відбувся просто неба у Львові, на площі біля Домініканського собору. Зразу відчувалося щось певне атмосферне і настроєве у місці показу, у погоді. Остання дуже вдало додавала свої режисерські поправки: віяв вітер, моросило, блискало, було доволі прохолодно і це все зразу викликало певні відчуття у глядача. А їх було багато: сум, веселість, захоплення.
Отже, сцена, безсмертний Юрій Андрухович представляє львівській публіці спектакль на оповідання власного творіння "Альберт, або найвища форма страти". З ним також грає співачка Уляна Горбачевська та контрабасист Марк Токар. Ці троє змогли органічно на сцені поєднатися і водночас кожен окремо грати своє певну роль. Візуалізація на екрані супроводжує текст, який виголошують актори. Вибухає яскраво театр вогню. Його участь і роль у цьому спектаклі неоціненна. Це саме цей час і це місце, де можна показати таку виставу, нею можна зачепити, зворушити і просто змусити подумати. Андрухович творить, вокалістка виспівує, контрабасист виграє. Вони показують історію, захоплюють глядачів. Динаміка супроводжує усю виставу.
Юрій Андрухович, чудовий Юрій Андрухович. Я можу лише сказати-він шикарний. Ось і все. Суто моя суб'єктивна думка. В нього прекрасний голос, він добре грає на сцені, а ще мені добре запам'яталося виділення в певних словах букви "Р", за це прРррросто дякую!
Спектакль про події, які відбуваються у Львові 1641 року. "Альберта Вироземського було спалено. У звинувачувальній частині судового вироку зазначалося, що він здійснив "найганебніший людський вчинок за всю історію міста.." Вистава осучаснена і тому набагато легше сприймається глядачами. Для мене певні моменти були незрозумілі, та знову ж це моє враження. Скажу лише, що спектакль однозначно вартує перегляду. Що в ньому можна побачити чи відчути-це вже зрозуміє кожен сам. Але це Андрухович, безсмертний Андрухович, і він безперечно шикарний!
Фото, на жаль, не маю.
Лише декілька кадрів
Це спектакль, який відбувся просто неба у Львові, на площі біля Домініканського собору. Зразу відчувалося щось певне атмосферне і настроєве у місці показу, у погоді. Остання дуже вдало додавала свої режисерські поправки: віяв вітер, моросило, блискало, було доволі прохолодно і це все зразу викликало певні відчуття у глядача. А їх було багато: сум, веселість, захоплення.
Отже, сцена, безсмертний Юрій Андрухович представляє львівській публіці спектакль на оповідання власного творіння "Альберт, або найвища форма страти". З ним також грає співачка Уляна Горбачевська та контрабасист Марк Токар. Ці троє змогли органічно на сцені поєднатися і водночас кожен окремо грати своє певну роль. Візуалізація на екрані супроводжує текст, який виголошують актори. Вибухає яскраво театр вогню. Його участь і роль у цьому спектаклі неоціненна. Це саме цей час і це місце, де можна показати таку виставу, нею можна зачепити, зворушити і просто змусити подумати. Андрухович творить, вокалістка виспівує, контрабасист виграє. Вони показують історію, захоплюють глядачів. Динаміка супроводжує усю виставу.
Юрій Андрухович, чудовий Юрій Андрухович. Я можу лише сказати-він шикарний. Ось і все. Суто моя суб'єктивна думка. В нього прекрасний голос, він добре грає на сцені, а ще мені добре запам'яталося виділення в певних словах букви "Р", за це прРррросто дякую!
Спектакль про події, які відбуваються у Львові 1641 року. "Альберта Вироземського було спалено. У звинувачувальній частині судового вироку зазначалося, що він здійснив "найганебніший людський вчинок за всю історію міста.." Вистава осучаснена і тому набагато легше сприймається глядачами. Для мене певні моменти були незрозумілі, та знову ж це моє враження. Скажу лише, що спектакль однозначно вартує перегляду. Що в ньому можна побачити чи відчути-це вже зрозуміє кожен сам. Але це Андрухович, безсмертний Андрухович, і він безперечно шикарний!
Фото, на жаль, не маю.
Лише декілька кадрів
