Я приходжу на здачу спектаклю «Майстер і Маргарита»
студентів 4-го курсу. Зал заповнений і переповнений – студенти сидять навіть у
проході біля крісел. Ажіотаж стає зрозумілим уже після вистави. Схоже, що цих
акторів любить публіка. Під час спектаклю глядачі бурно реагувати на появу того
чи іншого персонажа на сцені. Та й не дивно – все ж це вистава «Майстер і
Маргарита» - текст, який притягує своєю силою, містичністю і диявольщиною, і
любов’ю. Це
все акторам вдалось так влучно і вдало зіграти, що хочеться її передивлятись
знову і знову. Майстерність цієї вистави – це робота і співпраця режисера та
акторів.
Спектакль
робили частинами. Першу – у другій половині 3-го курсу. Другу – декілька
місяців на 4-му. Потім грали для глядачів. Вкінці навчання (4-го курсу) був
державний екзамен. На ньому був представник з театру Франка, який і оцінював.
Визначеної системи в театрі немає. Тобто кожен актор
вкінці 4-го курсу повинен мати дві ролі, щоб отримати диплом.
Простір наповнюється змістом, коли актори з’являються на сцені. Здається, що ти
мандруєш в часі, чи навіть між світами. Ось світ театру, яким він живе до появи
людей. А ось – заповнений глядачами. Сюди кожен приносить якусь свою енергетику
і настрій.
За лаштунками здається, що потрапляєш в інший,
заборонений світ. Тут так якось магічно. Усі стіни розписані студентами. Це ті,
хто грав в театрі свої останні спектаклі, залишали пам’ять про себе.
На другому поверсі заховано ще стільки речей. Реквізит, який тут зберігається –
все ще використовується.
Ось цей телевізор ще досі працює. Його списали буквально недавно.
Перед спектаклем Воланд проходить по залу з тростиною, розговорюється
(розігріває голос).
Маргарита готує останні декорації
Режисер Леонід Остропольський (на сцені) дає останні настанови перед
виставою.
Декорації - щось знайшли у театрі, щось робили самі актори.
x
Немає коментарів:
Дописати коментар