Залишки Палацу Потоцьких в Івано-Франківську як місце для зйомок страшного фільму

          Цей пост-суб'єктивне враження, описую те, що побачила і що сильно вразило.
          Днями в Франківську відбувався фестиваль Порто Франко Гоголь Фест. І я вирішила, що цю подію не можна пропускати. То ж купила квитки і з очікуванням на щось хороше поїхала в Франківськ. До слова, це була моя третя поїздка в це місто. Хоча я його і намагалась добре сприйняти, але ні- я з Франківськом, певно не сумісна. Тільки я вийшла з вокзалу, мене одразу послали на три букви, просто так, тому що якомусь чоловікові це захотілось. Саме ж місто - негарне, його архітектура - дивна, божевільна і жахлива. Фасади будинків заполонили море вивісок, зовнішня реклама в Франківську - це узагалі окрема історія. Місто, люди, архітектура, реклама - мені усе тут не підходить, не подобається. І вкотре зазначаю, я тут уже втретє, а свою думку ніяк не можу змінити. Особливо після відвідин Палацу Потоцьких, на території якого відбувалась екологічна програма Порто Франко Гоголь Фесту. Це, звісно, круто, що такий фест намагається популяризувати якісь цікаві ідеї, проекти, але проводити деякі його події на майданчику розбитого Палацу - цього я не можу зрозуміти. Мене це вразило дуже сильно. Багато писати не буду, для своєї аргументації надам фото.
             Перше - Палац Потоцьких - це територія в центрі міста ( до ратуші йти 5 хв). Друге - будівлі цього маєтку - розбиті, немає скла у вікнах, обвалилась частково одна стіна, зламані ринви, вода стікає просто по фасаду. Вхід до цих будівель забитий дошками і зверху знак заборони входу. Третє-небезпека. Ззаду одного  будинків цього комплексу лежать шприци, а збоку картонна табличка з надписом "Обережно, шприци". Там гуляють батьки з малими дітьми, які все одно-все, що бачать, все хапають, банально батьки можуть не впильнувати за своїми дітьми. Плюс вікна цих розбитих будівель можна відрити і спокійно залізти всередину. Я не знаю, хто довів цей маєток Потоцьких до такого стану, але його, думаю, за законом треба судити. Добре, що фестиваль цю територію відкрив і показав людям. Погано, що вони не довели хоча б її до стану, аби там можна було гуляти, а не боятися. Принаймні мені здавалось, що десь зараз з-за кута вискочить хтось і буде лякати, як у фільмах жахів. Може це погода сприяла - хмарно і дощово, але ця територія на мене справила дуже похмуре враження.
Тому для підтвердження-фото.

 Така ось територія

А поряд -діти.

 Діти ходять, бавляться.

 А чекає їх ось це

FreddyMarxStreet

Це, мабуть, мій найбільш лаконічний допис. Концерт Макса в веганському кафе Green  28 квітня. Це шикарно. Це неймовірно. Це суттєво. Це акустика. Це улюблені пісні. Це нові композиції. 'Little little lion' покорив мене з перших акордів. Це дуже затишна атмосфера, коли зі світла-лише свічки, коли усі сидять на підлозі, коли до Макса буквально метр. Коли можеш підспівувати йому. Коли можеш просто сидіти і кайфувати. Коли акустична гітара проймає до усіх частин тіла. Коли тобі добре. Коли ти забуваєш, що існує ще щось, окрім цього виконавця, окрім його голосу і окрім його гітари. Це без слів. Лише слухати вживу в такій інтимній атмосфері.
Лише фото, щоб передати настрій. Більше тут нічого не треба, лише вкотре переслуховувати його пісні.

Текст - група Орбіта

Два виступи текст-групи Орбіта з Латвії під час Форуму видавців. Я насправді не знаю, що писати, бо це треба чути. Дивні і дуже влучні тексти, дивний, але крутезніший звук, дивна, але натхненна атмосфера, яка виносить у космос. Це просто щось анріал і що потрібно обов'язково почути вживу. Повторюю ще раз, чуваки-ви дуже круті! Дякую за ці два виступи. Чекаю вашого повернення в Україну!
І, звісно, фото

Ту Стань!

Цей фоторепортаж про те, який нереально крутий ювілейний десятий фестиваль середньовічної культури Ту Стань ! Місце, де ви побачите лицарські бої, зможете відчути дух Середньовіччя, зустріти прекрасних дам і лицарів, вправлятися у мистецтві середньовічного танцю, спробувати свої сили у різних ремеслах і просто насолоджуватися прекрасною природою і чудовим видом із скелі. Це фестиваль, на якому треба побувати хоча б раз точно. І думаю, що навіть одного разу буде мало. Менше слів, це треба бачити! Видовищні бої, шоу верхової їзди, нічний штурм фортеці - це той мінімальний перелік, що мені вдалося побачити. І представляю фото. Це must see!