Цей пост-суб'єктивне враження, описую те, що побачила і що сильно вразило.
Днями в Франківську відбувався фестиваль Порто Франко Гоголь Фест. І я вирішила, що цю подію не можна пропускати. То ж купила квитки і з очікуванням на щось хороше поїхала в Франківськ. До слова, це була моя третя поїздка в це місто. Хоча я його і намагалась добре сприйняти, але ні- я з Франківськом, певно не сумісна. Тільки я вийшла з вокзалу, мене одразу послали на три букви, просто так, тому що якомусь чоловікові це захотілось. Саме ж місто - негарне, його архітектура - дивна, божевільна і жахлива. Фасади будинків заполонили море вивісок, зовнішня реклама в Франківську - це узагалі окрема історія. Місто, люди, архітектура, реклама - мені усе тут не підходить, не подобається. І вкотре зазначаю, я тут уже втретє, а свою думку ніяк не можу змінити. Особливо після відвідин Палацу Потоцьких, на території якого відбувалась екологічна програма Порто Франко Гоголь Фесту. Це, звісно, круто, що такий фест намагається популяризувати якісь цікаві ідеї, проекти, але проводити деякі його події на майданчику розбитого Палацу - цього я не можу зрозуміти. Мене це вразило дуже сильно. Багато писати не буду, для своєї аргументації надам фото.
Перше - Палац Потоцьких - це територія в центрі міста ( до ратуші йти 5 хв). Друге - будівлі цього маєтку - розбиті, немає скла у вікнах, обвалилась частково одна стіна, зламані ринви, вода стікає просто по фасаду. Вхід до цих будівель забитий дошками і зверху знак заборони входу. Третє-небезпека. Ззаду одного будинків цього комплексу лежать шприци, а збоку картонна табличка з надписом "Обережно, шприци". Там гуляють батьки з малими дітьми, які все одно-все, що бачать, все хапають, банально батьки можуть не впильнувати за своїми дітьми. Плюс вікна цих розбитих будівель можна відрити і спокійно залізти всередину. Я не знаю, хто довів цей маєток Потоцьких до такого стану, але його, думаю, за законом треба судити. Добре, що фестиваль цю територію відкрив і показав людям. Погано, що вони не довели хоча б її до стану, аби там можна було гуляти, а не боятися. Принаймні мені здавалось, що десь зараз з-за кута вискочить хтось і буде лякати, як у фільмах жахів. Може це погода сприяла - хмарно і дощово, але ця територія на мене справила дуже похмуре враження.
Тому для підтвердження-фото.
Така ось територія
А поряд -діти.
Діти ходять, бавляться.
А чекає їх ось це
Днями в Франківську відбувався фестиваль Порто Франко Гоголь Фест. І я вирішила, що цю подію не можна пропускати. То ж купила квитки і з очікуванням на щось хороше поїхала в Франківськ. До слова, це була моя третя поїздка в це місто. Хоча я його і намагалась добре сприйняти, але ні- я з Франківськом, певно не сумісна. Тільки я вийшла з вокзалу, мене одразу послали на три букви, просто так, тому що якомусь чоловікові це захотілось. Саме ж місто - негарне, його архітектура - дивна, божевільна і жахлива. Фасади будинків заполонили море вивісок, зовнішня реклама в Франківську - це узагалі окрема історія. Місто, люди, архітектура, реклама - мені усе тут не підходить, не подобається. І вкотре зазначаю, я тут уже втретє, а свою думку ніяк не можу змінити. Особливо після відвідин Палацу Потоцьких, на території якого відбувалась екологічна програма Порто Франко Гоголь Фесту. Це, звісно, круто, що такий фест намагається популяризувати якісь цікаві ідеї, проекти, але проводити деякі його події на майданчику розбитого Палацу - цього я не можу зрозуміти. Мене це вразило дуже сильно. Багато писати не буду, для своєї аргументації надам фото.
Перше - Палац Потоцьких - це територія в центрі міста ( до ратуші йти 5 хв). Друге - будівлі цього маєтку - розбиті, немає скла у вікнах, обвалилась частково одна стіна, зламані ринви, вода стікає просто по фасаду. Вхід до цих будівель забитий дошками і зверху знак заборони входу. Третє-небезпека. Ззаду одного будинків цього комплексу лежать шприци, а збоку картонна табличка з надписом "Обережно, шприци". Там гуляють батьки з малими дітьми, які все одно-все, що бачать, все хапають, банально батьки можуть не впильнувати за своїми дітьми. Плюс вікна цих розбитих будівель можна відрити і спокійно залізти всередину. Я не знаю, хто довів цей маєток Потоцьких до такого стану, але його, думаю, за законом треба судити. Добре, що фестиваль цю територію відкрив і показав людям. Погано, що вони не довели хоча б її до стану, аби там можна було гуляти, а не боятися. Принаймні мені здавалось, що десь зараз з-за кута вискочить хтось і буде лякати, як у фільмах жахів. Може це погода сприяла - хмарно і дощово, але ця територія на мене справила дуже похмуре враження.
Тому для підтвердження-фото.
А поряд -діти.
Немає коментарів:
Дописати коментар