Порто Франко Гоголь Фест вперше відбувався на території Франківська з 8-го по 12-те червня. Мені вдалось побувати два дні на цій події. І мій короткий звіт про це.
Фест насичений всякими івентами - я встигла попасти на виставу "Вертер", послухати лекцію від Влада Троїцького, попасти в художній музей і в Друкарню, ввечері відривалась під Panivalkova, плюс встигла потрапити в Палац Потоцьких. Одразу зазначу, що як для масштабів Франківська - це дуже крута подія, та й узагалі 5-денний фест - це серйозний левел. Вражає кількість вистав, виступів, при чому не лише з України, але з-за кордону. Кожен міг обрати, що хотів, чи піти на короткометражки від Wiz-Art, чи піти на круту виставу перелік їх був чималий, або пройтися в Друкарню і дивуватись сучасному мистецтву.
Мене вразила лекція Влада Троїцького. Сидіти буквально в декількох метрах від нього і слухати його-одне задоволення, при чому він говорив дуже багато актуального і що мене зачіпало. Людина насправді дуже відкрита, і хочеться з ним ще поспілкуватись.
Захопила моновистава "Вертер" від Драматичного театру міста Магдебург режисера Maik Priebe. Я цю книгу Гете читала уже двічі, і вона мені дуже близька. Але те, як втілив усі емоції і переживання один актор в виставі- заслуговує окремих аплодисментів і похвал. Це було дуже хороше втілення тексту Гете в театральній постановці, а перевтілення актора захоплює. Одним словом - крутизна.
Приємно втішив виступ Panivalkova - вони такі милі і няшні. В них гарне жіноче тріо, веселі тексти, чого тільки варті пісні "Истеричка" і "Crazy Nikita". Плюс звук був хороший. А народ собі відривався, вони зацінили цю музику, ну а я просто стояла і раділа від їхнього концерту і текстів.
Здивувала "Друкарня", з'явилось відчуття немов я попала знову в Пінчук Арт Центр - таке ж незрозуміле мені сучасне мистецтво. Але сам факт наявності такого простору для Франківська багато що означає.
Неприємно вразив Палац Потоцьких- розбиті будівлі, сміття і занедбана територія.
Загалом же, фест - дуже крута подія. Незрозуміло мені досі, чому обрали Франківськ (хоча я і слухала Троїцького і як слоган - Франківськ місце сили). Я не бачу в цьому місті ніякого потенціалу, тут люди не готові до такого, та й саме місто не вартує такої крутої події. Так воно потрохи розвивається - "Тепле місто", Urban Space, Urban Radio, різні ініціативи для велосипедистів. Для мене особисто - це місто одноденка-побачити, розчаруватись, забути. Так тут є хороші кафе з адекватними цінами, є цікаві книгарні, але не більше. В це місто не хочеться вертатись. І це я кажу після третього мого відвідання Франківська, який щоразу викликає все ж негатив. Але кожному своє, можливо, я помиляюсь і скоро Франківськ стає туристичною меккою. Все в житті можливо :)
Ну і звісно, фоторепортаж.
Виставка в художньому музеї. Равський і Костирко
Дощ падав як і в п'ятницю, так і в суботу весь день.
"Друкарня" - культурна платформа
Показ WIZ-ART в "Люм'єрі"
Лекція Влада Троїцького
Моновистава "Вертер"
Виступ Panivalkova
Екопрограма на території Палацу Потоцьких
Фест насичений всякими івентами - я встигла попасти на виставу "Вертер", послухати лекцію від Влада Троїцького, попасти в художній музей і в Друкарню, ввечері відривалась під Panivalkova, плюс встигла потрапити в Палац Потоцьких. Одразу зазначу, що як для масштабів Франківська - це дуже крута подія, та й узагалі 5-денний фест - це серйозний левел. Вражає кількість вистав, виступів, при чому не лише з України, але з-за кордону. Кожен міг обрати, що хотів, чи піти на короткометражки від Wiz-Art, чи піти на круту виставу перелік їх був чималий, або пройтися в Друкарню і дивуватись сучасному мистецтву.
Мене вразила лекція Влада Троїцького. Сидіти буквально в декількох метрах від нього і слухати його-одне задоволення, при чому він говорив дуже багато актуального і що мене зачіпало. Людина насправді дуже відкрита, і хочеться з ним ще поспілкуватись.
Захопила моновистава "Вертер" від Драматичного театру міста Магдебург режисера Maik Priebe. Я цю книгу Гете читала уже двічі, і вона мені дуже близька. Але те, як втілив усі емоції і переживання один актор в виставі- заслуговує окремих аплодисментів і похвал. Це було дуже хороше втілення тексту Гете в театральній постановці, а перевтілення актора захоплює. Одним словом - крутизна.
Приємно втішив виступ Panivalkova - вони такі милі і няшні. В них гарне жіноче тріо, веселі тексти, чого тільки варті пісні "Истеричка" і "Crazy Nikita". Плюс звук був хороший. А народ собі відривався, вони зацінили цю музику, ну а я просто стояла і раділа від їхнього концерту і текстів.
Здивувала "Друкарня", з'явилось відчуття немов я попала знову в Пінчук Арт Центр - таке ж незрозуміле мені сучасне мистецтво. Але сам факт наявності такого простору для Франківська багато що означає.
Неприємно вразив Палац Потоцьких- розбиті будівлі, сміття і занедбана територія.
Загалом же, фест - дуже крута подія. Незрозуміло мені досі, чому обрали Франківськ (хоча я і слухала Троїцького і як слоган - Франківськ місце сили). Я не бачу в цьому місті ніякого потенціалу, тут люди не готові до такого, та й саме місто не вартує такої крутої події. Так воно потрохи розвивається - "Тепле місто", Urban Space, Urban Radio, різні ініціативи для велосипедистів. Для мене особисто - це місто одноденка-побачити, розчаруватись, забути. Так тут є хороші кафе з адекватними цінами, є цікаві книгарні, але не більше. В це місто не хочеться вертатись. І це я кажу після третього мого відвідання Франківська, який щоразу викликає все ж негатив. Але кожному своє, можливо, я помиляюсь і скоро Франківськ стає туристичною меккою. Все в житті можливо :)
Ну і звісно, фоторепортаж.
Виставка в художньому музеї. Равський і Костирко
Немає коментарів:
Дописати коментар